Mezzanine відмовився від заздалегідь запланованої презентації книги «Муссоліні очима українців»
А ви чули? Один київський клуб (тссс, це Mezzanine) виявився таким політично заангажованим, що відмовився від заздалегідь запланованої презентації книги Муссоліні очима українців.
Після запуску події Taras Khimchak різко вирішив заборонити презентацію в клубі, мотивуючи рішення тим, що учасники події занадто «політично анґажовані» і що Mezzanine «проти насильства».
Звісно, вчити історію — це справжня наруга. Закривати білі плями суспільно-політичної думки — насильство. Треба все через кремлівські окуляри шурувати — тоді й будь-який майданчик тобі відкритий, і твоє ватне оточення задоволене.
Можливо, клуб отримав довідку від якоїсь таємничої інституції, яка визначає прийнятний рівень «заанґажованості» для публічних виступів? А можливо він потрудився отримати тези промов Дмитро Савченко, Павло Гай-Нижник, Андрія Середи, Арсенія Білодуба, Руслан Андрійко? Чи встиг Mezzanine провести їхню експертизу на «заанґажованість»? І як часто він сканує на політичну анґажованість інші події?
Клуб, декларуючи свою аполітичність, насправді вдався до культурної цензури презентації, яка під час перемовин його повністю влаштовувала. Оскільки власники клубу отримали книгу, були поінформовані про її зміст, а також про склад учасників презентації — спадає на думку те, що Mezzanine вдався до акту політичного насильства. Культурної цензури. Культурного патруля.
Через вплив совєцької пропаганди частина суспільства досі воліє користуватися ярликами, а не вчити історію. Саме для них видано книгу «Муссоліні очима українців». Адже досі у нас відсутня можливість оцінювати історичні процеси з позиції українця, а не крізь рамку московського металошукача. У книзі наведено праці міжвоєнного періоду двох авторів, що, знаючи про катастрофічні наслідки панування комуністичної ідеології на їхній землі, із цікавістю дивляться на Італію, де російська ідеологія дістала відсіч, а держава отримала інший вектор розвитку. Однак нічний клуб вирішив накласти цензуру на історичну літературу.
Свого часу так зробила Наталя Заболотна, знищивши картину Володимира Кузнєцова «Коліївщина: Страшний суд», на якій були зображені палаючі в пеклі судді, священики і депутати і вся ця Врадіївка. Досі обурення викликає заборона книги Олеся Ульяненка «Жінка його мрії». Бачимо, що певні кола, які колись обурювалися цим антипроцесам, насправді самі залюбки вдаються до актів цензури, приватизовуючи право на бачення історії та право на обговорення окремих історичних постатей.
«Історія вертає назад усі пропущені уроки», — каже Оксана Забужко. І коли ми повторюємо «ніколи знову» — це означає, що кожну сторінку історії ми маємо осмислити, виходячи з україноцентричних позицій та набутого історичного досвіду. Наразі це не зроблено — саме тому окупація повертається на наші землі. Саме тому вводиться цензура на історичну літературу — щоби Москві знову було легше дістатися до розуму українців.
Презентація книги «Муссоліні очима українців» відбудеться — сподіваюся, без зміни дати. Підписуйтеся на подію Тектонічний Муссоліні.
P.S. Маю інсайд, що вся ця ситуація пожвавлює інтерес до книги. Чи не розкуплять наклад за тиждень. Га, Видавництво «Zалізний тато»?;)
© Nastya Snizhna