Мені подобається все, що я чую про Уляну Супрун ©

Мені подобається все, що я чую про Уляну Супрун ©

Мені подобається все, що я чую про Уляну Супрун. Те, як вона не церемониться з цими відрижками совка у комітеті ВРУ та пошестю добазарів у приймальні. Те, як вона не пристає на шантаж цих медкорупціонерів та фармкомпаній. Та навіть те, що перші дні свого перебування на посаді в.о. міністра вона встигала затикати кадрові пробоїни в саботуючому міністерстві, вкручувати лампочки у напівтемних коридорах МОЗу та діставати з підвалу розвернуте до стінки погруддя Гіппократа. Вона далека від показух, вона просто вдягається і ходить пішки. Залізну Уляну не візьмеш штурмом — просто їй пофіг на себе, але не пофіг на Україну.

Мені бракувало слів, щоби миттєво відреагувати на депутатський саботаж 4 законів, необхідних для вступу в силу медичної реформи. Реформи, необхідність якої розуміють усі. Реформи, яку критикували й будуть критикувати так завзято, як й інші реальні зміни. Так, ця реформа була частково спроектована 9 років тому. За цей час відбулася не одна ротація в МОЗі. Та лише Уляна Супрун виявилася настільки ідейною й невразливою до будь-яких форм шантажу особистістю, щоби почати безповоротні й докорінні зміни, що зроблять медицину в Україні ефективною.

Так само як і позитивні міти про Уляну, я тут попідбирала і предʼяви щодо неї та реформи медичної галузі.

«Вона приїхала з Америки, щоби нас повчати!» (моє улюблене на поличці треш-аргументів поруч із безсмертним мемом «Пане Ющенко, ваша дружина американка»). Це був би аргумент, якби Уляна приїхала на все готове. Але вона була тут ще до розгону студентського Майдану і невпинно їбашила тоді, коли перемога здавалася нереальною і після цього постдепресивного періоду. Цікаво й те, що деструктивних повчителів у вигляді високочолих, галицьких (і не тільки) хрунів публіка схильна толерувати й сприймати із захватом. А суперконструктивну Супрун, що виросла далеко від цього совкового відстійника, ми екстерном беремося занурювати у ті глибини гівна, яких не бачили й за все життя. Було б чого.

«Вона закриває лікарні». Хоча насправді неефективні лікарні закриває влада на місцях. У розумінні більшості самоврядування означає прикладати до голови капустяне листя й чекати, коли центр порішає всі їхні проблеми і влаштує безбідне життя. Організувати фельдшерські пункти для своїх краян слабо, організувати роботі лікарні так, щоби вона була в межах годинної досяжності мешканців, котрі належать до госпітального округу — теж слабо. Винна хто? Уляна! Це окрема розмова про децентралізацію або й розвиток менеджерських навичок українців. А, до речі — про закриття лікарень — це законопроект Богомолець)))

«Де в українців візьмуться гроші на страхову медицину?» Це інтересно, бо держава видурює з нас щороку лише на медицину понад 4000 грн. податків щороку. І саме ці кошти сформують основу державної страхової медицини. Де первинна допомога надаватиметься усім коштом держави, інші види медичних послуг будуть покриватися частково. Також буде встановлено єдині тарифи на медичні послуги і ми оплачуватимемо їх в офіційну касу, а не в бездонну кишеню того чи іншого білого халату. А зараз що? Ми оплачуємо обслуговування всіх, хто теоретично може захворіти, ми оплачуємо порожні койки і нудьгуючих лікарів із санітарами. Звісно, вони жалітимуться на зарплати не залежно від рівня завантаженості та добросовісності виконання лікарського обовʼязку. Але навіщо ці сентименти, якщо для більшості українських сімей (!) необхідність контактів із закладами охорони здоровʼя спричиняє моральний стрес та фінансовий колапс. Тому до лікарів звертаємося в найгіршому випадку, в усіх інших — минеться або прикладемо капустяне листя.

Це я до того, що гірше бути не може і державна страхова медицина не забере в нас більше грошей, ніж ми витрачаємо на медичні послуги зараз.

«Супрун запродалася фармкомпаніям і найняла для проведення тендерів іноземні фірми, щоби отримувати відкати». Люди, що говорять про це, одночасно хочуть дієвої антикорупційної реформи. А закупівля ліків у виробників з колосальною економією бюджетних коштів, закупівля раніше недоступних нам ліків — це ґвалт і верніть все в богатирьовські часи.

До речі, ВРУ без вставляння пальців у двері проголосувала за Закон «Про публічні закупівлі через міжнародні організації» ще до Уляни — у лютому 2015 року.

Завивання навколо закупівель відбуваються тому, що фарма і трейдери отримали серйозного відкоша. Лише 2015 року завдяки прозорим тендерам вдалося зекономити 620 млн грн.

А крім того варто знати, що держава оплачуватиме лише ті ліки, клінічна та фармакоекономічну ефективність яких доведено. Тобто має обійтися без напарювання фуфломіцинів.

Із перлин медреформи — стандартизація схем лікування. Я «кайфую» від того, як із періодичністю в півроку одні й ті самі лікарі можуть прописувати різні схеми лікування. Ви, мабуть, теж мали можливість оцінити цю хрінь.

Ясно що система пручається, ясно що система має довгі руки, які за наші гроші підмазують депутатам, щоби вони обсирали реформу чи не голосували за включення ключових для медреформи законопроектів (як це відбулося 18 травня).

Ну і ще одне. Депутати — гандураси на рівні із Порохом. Бо як йому треба щось протягнути — він це залізабетонно протягне. Реальні реформи — в наших інтересах, а не в його.

Друзі, тре впорати це гріховне коло. Тут частина інструкції як http://bit.ly/2rFQRzV
Мій особистий інтерес в цьому — це нарешті припинити обирати між забити на себе; піти в поліклініку й отримати відкоша; піти в приватну клініку, бути фінансово виснаженою й отримати відкоша; звернутися до нетрадиційної медицини.

• Суть медичної реформи на пальцях від Lustrum http://bit.ly/2qF1LY3
• Про закупівлі в інтервʼю Уляни Супрун http://bit.ly/2rFycnt та на сайті МОЗ http://bit.ly/2qLA8uQ
• Про госпітальні округи популярно http://bit.ly/2q734fw і офіційно http://bit.ly/2qLCBW6
• Про відшкодування ліків http://bit.ly/2rrjljp
• Подивитися на себе у проекції статистики http://bit.ly/2rFDO16

© Nastya Snizhna

 

Надруковано: 2017.05.22 в 11:57 || Кількість переглядів сторінки: 631