До братів і сестер

Гарного 9-го березня КОМУ ВНИЗ, попри заяву мінкульту, не виступатиме в Києві через неадекватність організаторів сцени. Дивні рулять істоти. Режисер, який все робить у кредит. Бувший міністр культури, за час правління якого було винесено смертний вирок будинку Казанцева й будинку, в якому жив перший президент України. І спалено батьківську хату Шевченка. На сцені серед інших виступатиме артист, поряд з яким не хоче знаходитись жодна чесна команда. На питання стосовно організації організатори не дали жодної відповіді. Їм тільки вистачило інтелекту повторювати їхню ж улюблену протягом 23-х років мантру, що «грошей в країні немає». На Свято. На можливість гордо й тепло привітатися з другою після Бога силою в українському світі. Слухають, але не чують, дивляться, та не бачать. Як не бачили ні Людину, ні Звіра. Ні шевченкових очей на щитах. Можна було б усю цю чортівню описати веселіше, бо наступного ювілею ми точно будемо на сцені з Тарасом, але Тарас стосовно них веселого й не мислив. «...Їх безчестіє, і зрада, і криводушіє огнем кровавим, пламенним мечем нарізані на людських душах». От тому й не виступаємо. Привітаємо Шевченка, як самі бажаємо, бо ми діти його. Зі Святом, брати й сестри, за зустріч із Великою силою.