Те, що збірка гарна — думаєш, мабуть, одразу, просто перелік пісень прочитавши. Але помиляєшся — бо все значно краще, ніж гарно. Цей диск сповнений сюрпризів і справжніх відкриттів — принаймні, так було для мене. Наприклад, «Гей, Іване!» — пісня, що не увійшла до жодного альбому Братів. Її написано близько 20 років тому — та вона просто вражає сьогодні своєю гостротою, актуальністю. Або «Ми — хлопці з Бандерштату» — виконання КОМУ ВНИЗ здатне абсолютно перевернути уявлення про цю пісню. Гадаю, якби її було написано кількадесят років тому — вона могла б співатися вояками і Армії УНР, і УПА, та й зараз вона звучить, як справжній патріотичний гімн... Або «Місячне сяйво твого тіла» — The ВЙО зуміли, знявши жартівливу обгортку, обережно розкрити напрочуд м’яку лірику... І так далі — буквально кожна пісня чіпляє якимись нюансами, додатковими смислами, що прочитуються завдяки новим аранжуванням. Схоже, це той рідкісний, насправді, випадок, коли ВСІ учасники відпрацювали на повну — і тому все звучить, живе, дивує, тішить, надихає. І засвідчує: Кузя був дійсно непересічним автором. Його пісні — вони живуть, мені здається, за межами часу...