Після «Маршу Свободи» Святої Покрови люди прийшли на Михайлівську площу на концерт відпочити. Також не мало було людей, що цілеспрямовано прийшли на КОМУ ВНИЗ.
Сцена гармонійно розташовувалась між пам’ятником Княгині Ользі та Михайлівським Золотоверхим Собором. Було досить прохолодно. Але вийшли КОМУ ВНИЗ і з першими акордами пісні «Орач» стало тепліше, публіка інстинктивно почала пританцьовувати. А коли залунала пісня «Микита Швачка» вже утворився масовий танок. Далі була пісня «Неба зорі». Музиканти всіх надихають, заряджають, а часом змушують включити фантазію. Потім одна з найулюбленіших — «Ворони». Почалась «Мажа-віра», передні ряди глядачів заворожено насолоджувалися, хитаючи головами, а ось позаду синхронно, ліворуч і праворуч, утворилося 2 кола. В них молодь рухалась в якихось неймовірних язичницьких танцях. Здавалося, що десь з підсвідомості в них прокинувся дух далеких предків. «Мамай» публіка зустріла ритмічними оплесками в такт тамбурина. І знову завертілися танцюючі колеса, в основному з парубків роздягнених до поясу.
За тим монументальна «Птаха на ймення Nachtigall»!
Сильно вразило ось що. Зазвучала композиція «Білі демони», музиканти видали такий музичний напалм, нарізали такі потужні рифи, що всіх глядачів пісня ввела в транс. Публіка ніби вросла ногами в землю. Всі завмерли. І не ворухнеться ніхто і обличчя у всіх неначе у порцелянових ляльок. І тільки разом з кодою та передзвоном Михайлівської дзвіниці всі прийшли до тями. Незвичайна реакція. Після цього «Шива» знову розворушив публіку. А «Марш норманів» патріоти вже дружно в такт чеканили ногами і руками. Після заряду гаслами: «Слава Україні! — Героям слава!» почалась всім відома «Ми хлопці з Бандерштадту». Її від початку і до кінця народ проспівав разом з командою.
Потім прекрасні «Кленовий вогонь» і «Ліра».
«А зараз найтендітніша наша пісня» — промовив Андрій Середа. «Вийди, змучена людьми» — чиста балада. Така м’яка, ніжна, що навіть входить в контраст із загальним змістом концерту. Всі, а особливо жінки, розчулились. Коли потрібно КОМУ ВНИЗ стають ліричними, а в інших епізодах можуть нести надпотужний заряд бадьорості, що робить музику досить різноманітною. Але, насправді, її робить різноманітною хороша робота з аранжуваннями, цікаві музичні побудови.
Натовп вимагає: «Су-бо-тів!!!». Розпочалась пісня. Від початку і до цього моменту, не перестаючи, розгойдувались червоно-чорні і жовто-блакитні прапори. А тут вони поникли. Публіка не відпускала і запрошувала на біс: «Шва-чка, Шва-чка». Група виконала ще дві пісні: «Гей, Січ іде» і вдруге за вечір «Микита Швачка», під час якої утворився чудовий слем за участю все тих же загартованих хлопців.
Я зміг відзначити для себе особливості всіх композицій на концерті, що в підсумку затвердили в мені розуміння, що є ще рокери, які роблять добротну музику, яка швидко вбирається в голову, заряджає енергією і робить цей суворий світ трошки романтичнішим, ніж він є насправді.