2013.06.16. Це велика брехня, коли якісь потвори кажуть, що народ заслуговує ту владу, яку він обирає, — лідер гурту КОМУ ВНИЗ

2013.06.16. Це велика брехня, коли якісь потвори кажуть, що народ заслуговує ту владу, яку він обирає, — лідер гурту КОМУ ВНИЗ

Андрій Середа, лідер рок-гурту КОМУ ВНИЗ — легенда української патріотичної музики. Для української сцени КОМУ ВНИЗ є нетиповими, адже у текстах їх пісень закладений особливий зміст, особлива думка та ціла ідеологія. Голос Андрія Середи пробирає серце, входить у мозок і примушує відчувати та розуміти українську національну ідею.

У суботу, 15 червня, КОМУ ВНИЗ були хедлайнерами фестивалю «Зашків — земля героїв». На фестиваль гурт приїхав уперше. Гал-інфо вдалося поспілкуватися з лідером КОМУ ВНИЗ Андрієм Середою. Особливою рисою Середи завжди була абсолютна відкритість та свобода думки. Він розповів про плани рок-гурту та про свої спостереження за станом сучасного українського суспільства. Андрій Середа висловив своє захоплення патріотичним фестивалем та подякував усім його учасникам за енергетику.

«Це дуже вигідний для нас стан, бо ми гарну енергію можемо забрати і тихцем , вночі транспортувати її до Києва, а там вже передати її іншим хорошим людям. Тут ми навчилися багатьом речам. В Україні, на жаль, не існує нормального інформаційного простору, і тільки завдяки переміщенню ти дізнаєшся набагато більше інформації. Велика подяка усім, хто тут», — сказав Андрій Середа.

Він додав: «Поки ми неофіційно прощаємось із старою програмою. Ми на концерті у Львові поклялися, що до кінця цього року випустимо новий альбом. Зараз ми живемо тими піснями, які у нас вже є. На жаль, вони у багатьох речах, як і наші найкоханіші поети, які вже в паралельному світі, допоки залишаються актуальними. Хотілося б, щоб актуалізація змінилася у інший бік».

— Ви співаєте музику високого духу...

— Так назвали...

— На ваші концерти приходить багато свідомих патріотичних людей, але музика все ж залишається неформатом. Чи не плануєте у новий альбом додати щось, щоб залучити ще більше слухачів?

— Це не можливо. Нещодавно на одному із виступів до нас підійшов хлопець мого віку. Він зі здивуванням дізнався про нашу команду. Просто до цього він був у якомусь іншому світі. Він із задоволенням про це довідався, але йому вже стільки років, і ми вже так давно існуємо... Ми не можемо нових залучати... Це все одно, що опопсовитись, а ми намагаємось підтримувати той стан, якого нас вчили наші батьки, наші вчителі, і завдяки цьому навколо нас збираються ті люди, які нам дуже потрібні. Нам не потрібні люди, які слухають іншу музику, мейнстримну, більш простішу... вони нам просто не цікаві, тут діє егоїстичний принцип. Завдяки такій музиці, і не лише з нашого боку, але й інших андеграунд них команд, можна отак зміцнити ядро держави. Відомо, що 90% — це люди, які хочуть тільки видовищ і хліба, а 10% — це люди, які здатні перетравити інформацію, той дух і зробити щось важливе у своїй країні та у світі.

— Нещодавно у Львові був великий концерт гурту «Океан Ельзи» на стадіоні «Арена Львів». У Львові ваш гурт має багато шанувальників , то чи не плануєте ви виступити на «Арені Львів»?

— Не знаю, у нас трішки інший формат. «Океан Ельзи» — це яскравий приклад нормального менеджменту. Все в Україні можливо зробити і не треба посилатись на те, що у нас немає так званого українського шоу-бізнесу. У нас немає людей, які його повинні творити! Поки йде тільки експеримент. «Океан Ельзи» — це так звана суміш поп-року, перенасичений нормальним звуком. Люди потребують лагідну музику, адже людям подобається ласка. Менше подобається людині, коли її намагаються підняти, а вона хоче лежати. Це гірше... це проти природи. Людина хоче лежати і відпочивати. Краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим. Тут просто зусилля різні... Є музика, яка йде на зустріч, і є музика, яка потребує, щоб до неї ішли на зустріч.

На Сході та Півдні країни ви так само збираєте повні зали?

— Там є дуже класні люди, добрі осередки, але там мало організаторів. У нас був виступ у Кривому Розі, в центральні Україні, разом із групою «Назарет». Там зовсім інша публіка, але там простіше. Кривий Ріг, він, як кишка, південь весь український, а північ — завезений. Вони не перетинаються ніколи, різні люди. Самі ми не можемо організовувати концерти, бо потреба є в організаторах та спонсорстві. Можливо, якби це була якась акустична музика, то була б більша мобільність. Подібна музика — це, як важка танкова бригада, вона потребує дуже багато зусиль. Ви ж самі знаєте специфіку Сходу, але люди там просто шикарні.

— Це поєднує схід і захід?

— Воно ніколи й не роз’єднувало. Ми знаємо, дурнів і бидла набагато більше ніж розумних і чутливих людей. Просто там людей використовують. Вони не знають, чим зайнятися. У Кривому Розі я бачив робітників, яких забили настільки, що вони сидять стомлені оцією дурнуватою працею, за яку їм платять копійки, сидять біля здоровенного гастроному. Вони нічого не їдять, тільки пють горілку. Закуски ніякої немає і не треба, адже у горілці і так багато калорій... Це їх довели! Це велика брехня, коли кажуть якісь потвори, що народ заслуговує ту владу, яку він обирає. По-перше, багато є чинників, які стосуються вибору. Яскравий приклад у світі — Корея. Народ один, а дві держави. Одним вставляють чіпи у мозок, а інші їдять кору. Народ не причому — це просто влада така. Слідкувати за цим треба. Це не наша вина, що зараз якісь людиноподібні тварюки пересуваються нашою землею. Вони ж не розуміють навіть, що вони паскудять. Там єдиний тільки Табачник розуміє, а всі інші навіть не розуміють, де вони знаходяться і що роблять.

Анна Новик, galinfo, 2013.06.16

 

Надруковано: 2013.06.17 в 00:45 || Кількість переглядів сторінки: 372