2012.10.09. «Кому Вниз» чверть століття на сцені

2012.10.09. «Кому Вниз» чверть століття на сцені

Уперше за останні роки рок-гурт «Кому Вниз» зіграв у Львові концерт. До свого 25-річчя музиканти потішили фанів найкращим із того, що написали за чверть століття.

Публіка у залі Театру ім. М. Заньковецької, де відбувся концерт, була абсолютно різною: від студентів у вишиванках — до поважних панів у ділових костюмах. Був навіть трирічний прихильник «Кому Вниз». «Він любить їхню творчість. Постійно просить включити його улюблену пісню. Олекса називає її «Зілля». Хоча він у нас надто непосидючий, але витримав до самого кінця концерту. Це — справжній фанат», — пояснює пані Галя, бабуся маленького прихильника, оскільки сам Олекса утримався від коментарів. Інші ж фанати гурту з радістю пояснювали, чим же ж сподобалася їм ця музика: «Люблю їх за погляди правильні, націоналістичні, проукраїнські. За музику правильно спрямовану: українську якісну рокову музику. Рідко зараз можна зустріти такий гурт. Це — не попса, прислана звідкись зі Сходу. Це україн­ська, наша музика. І це — природно, що вона подобається українцям. Відтоді, як зрозумів, що є якісна українська музика, я почав слухати «Кому Вниз». Це вже близько десяти років», — поділився враженнями Святослав Микитра.

Однак лідер гурту Андрій Середа дотримується думки, що їхніх фанатів об’єднує щирість, яку музиканти намагаються дарувати прихильникам упродовж 25-ти років: «Цей концерт був таким собі звітом про роботу протягом цього часу. Це не означає, що далі робитимемо щось в іншій стилістиці. Просто знаю, що коли після 25-ти швидко не зробиш новий альбом, то можеш не встигнути взагалі. Це — містична цифра. 10 лютого у нас 25-річчя, і протягом цього року маємо видати новий альбом. Я і всі ми просто намагаємося завдяки музиці бути чесними. Це — егоїстичний принцип. Ти, виходячи на сцену, не бігаєш по світу і не шукаєш людей, а вони самі до тебе приходять».

Ірина Скіць, «Високий Замок», № 187 (4811), 2012.10.09

 

Надруковано: 2012.10.10 в 06:30 || Кількість переглядів сторінки: 260