2009.02.23. Андрій Середа про тур «Вітер століть»
Мандри Півднем і Центром із сестрами Тельнюк. Така собі місія під наймістичнішим знаком співаної поезії. Україна стала компактнішою. І більш українською.
Після декотрих виступів спілкування з людьми по часу майже зрівнювалось із концертом. Якийсь у тому був домашній затишок, згадується легко, наче пошепки. І чим більшає серце, тим адекватніше ставлення до завезених — яскравішає чесність по відношенню до себе :)
Через злагодженість усіх наступальних кроків — достатньо вільного часу. Відведеного, наприклад, під сумнівне хобі — запам’ятовування сральників (сральників!!) учбових закладів нації. Три на подіумі (!) лузи в ряд, огороджені боковими стінками, але без дверей, так що вільно можеш знизу милуватися студентськими горіхами. Костя розказує, що десь бачив жіночий «туалет», до якого вхідні двері навіть не передбачались, не було рами. Сидячи на унітазі, можна було оглядати весь довжелезний коридор поверху. Або унітаз, прилаштований настільки нижче рівня підлоги, що коли ти врешті діставався його, встати як я не скажу нікому!! В одному з готелів — прибиральня з унітазом, з якого можна вилетіти в коридор на раптово неприкрученому сідалі, змієвиком, що завершується спробою вузла і ванною, в якій не вистачає хіба мертвої баби. Хобі таке собі.
В кожному місті, навдивовиж — зустріч із знайомими. Україна Знайомих :) . Леся оповідає мені давню історію, як я став расистом. Галя в ресторані, невдоволена запропонованим, вимагає нормальної «людської риби».
В автобусі Джек б’є рекорди по сну, у вухах помаранчеві беруші, на очах, як у коня, маска. Жека постійно читає, Малін — задумливий. У мене диван на пів-автобусу.
В одному з міст мені розказують, що несприйняття мови сягнуло протилежного ефекту — діти луплять українською по збитих зі шляху озлоблених таким фінтом батьках.
...В готелі, при спробі здати ключ, Степана, міцно тримаючи за руку, прибиральниця веде назад до номера. На її підозру, чи не винесено чогось, мовлено, що «навіть туалетним папером не користувався». У подарунок — характеристика: «Вы — благородный человек».
З командою «Тельнюк: Сестри» сонця більше. Починаючи з музикантів, потім, як їх назвати, тур-менеджери, чи що :), суцільні рідні люди, хто з часів першої Рути, хто згодом. І — сестри. Вони наші сестри, тут уже нічого не вдієш, час усе поставив на свої місця. Кров рідна довкола, її так багато, що можна упитися.
На підлозі мирно відпочиває Малін.
Величезна подяка Сергію Степаненку за надіслані матеріали!
