2008.12.09. Для тих, КОМУ ВНИЗ

2008.12.09. Для тих, КОМУ ВНИЗ

В Одесі відбувся довгоочікуваний концерт столичної легенди українського року КОМУ ВНИЗ. Звісно, не можна пропустити повз увагу і інший сюрприз для одеситів «Тельнюк: сестри», одначе, хочеться одразу відзначити, що за якостю звуку і звучання різниця між гуртами була колосальною. Так само варто відзначити, що за останні роки, коли про «сестри» майже всі забули, гурт перетворився у жіночий клон КОМУ ВНИЗ. Команда ж Андрія Середи була налаштована вкрай лірично. Серед пісень на вірші українських класиків плюс Рибчинського, в концертний номер увійшли три власні треки, це Мамай, Ліра і Птаха... Вийшло просто убойно. Хоча, одразу після Химерного краю з «Коргу» Середи стали лунати перші аккорди «Попілу»... Але швнувальники гурту цього так і не дочекалися. Концерт,здається виснажив усіх, окрім самого Середи. Він був у гуморі і прекрасному настрої. Як і завжди, дізнавшись про унсовський десант, Андрій витягнув з кішені свій оберіг — Хрест Пустельника (Вищу нагороду УНА-УНСО) і став ще більше відвертим.

Інтерв’ю Андрія Середи редактору «Нашої альтернативи» Вольдемару Маяківському під час концерту «Вітер століть»

ВМ: — Що це за мистецька акція, де вона проходить, що вона покликана донести(?) і взагали, ви вже давно виконуєте пісні на слова Шевченка, Ще з «Червоної Рути»...

А.С.: — Так, саме так!

В.М.: — Довгий час ви їх не виконували, а зараз знов повернулися.

А.С.: — Ну чому, ми час від часу виконуємо, в залежності від того, чому присвячений той чи інший концерт.

В.М.: — А ось ми під час Ганькевича так і не допросилися у вас виконати бодай одну пісню...

А.С.: — Ганькевич — там вже інша була ситуація. Не хочеться в концерт пам'яті гарної людини нагнітати інші драматичні речі... Наприклад, коли паралельно виступали з Назарет, правда тоді ми в Одесу не попали, там інші були ситуації, а сам Назарет в Одесі був. Тай де нам виконувати «Суботів» разом з танцювальним, у порівнянні з нами гуртом? Ця акція, наскільки я розумію, наскільки я начувся — від Міністерства культури. Вони народжували цю ідею ще, мабуть з весни. І виходить, певно я не знаю, для них це якась «галочка» чи ні, а ось для нас — нагода зустрітися з Тельнюк:сестрами, з якими ми не стикалися на одній площадці з часів «Червоної Рути», хоча зберігали досить гарні відносини поза сценою. І по-друге — знову таки побувати на півдні і сході України. Ось нещодавно побували у Кривому Розі, дійсно — приємне місто, екстремальне й приємне місто. А в Одесі ми буваємо час від часу. У нас тут досить гарні знайомі. І взагалі, Одеса останнім часом стала на один рівень з такими містами, як Житомир, Львів — там де ми частіше бували. Ось Одеса, за відчуттями стала поряд з тими містами, де ми любимо бувати. Так що дякуємо Одесі.

В.М.: — А ось в творчості... Останнім часом ви лише перевидаєте старі пісні і ми мало чуємо новенького.

А.С.: — Знаєш, я ось читав інтерв'ю з Томом Вейсом і прочитав такі рядки: «Я — саботажник! Поки не припре, я нічого не зроблю». Тут, розумієш, багато паралельних речей: тут якісь акції, тут, наприклад журнал Перехід ІV, він видається вкрай рідко, коли знаходяться грошовиті люди, тому, що це не компромісна компіляція, де пишуть про Україну... Так ось, вони разом видають альбом наших пісень: більш молодих і більш старих, разом з начитуваням Бхагават-Гіти. Ми всі знаємо, що в скрижалях санскритом написано в Індії, що Рама прийшов на береги Дніпра, і потім арійські племена розійшлися в різні сторони. Ось такі речі відтягують час. Ось, зараз і Лесь Подерев'янський запросив знятися в одному телепроекті...

В.М.: — А ось сольний тур «Кому Вниз» можна чекати в Україні?

В.С.: — Я не знаю. Через те, що для цього потрібні нормальні гроші. Лише за тої умови, що ми знайдемо грошовитих хлопців: наш Дух, їхнє тіло...

2008.12.09. Вольдемар Маяківський, Наша альтернатива

 

Надруковано: 2008.12.09 в 23:45 || Кількість переглядів сторінки: 225