2008.10.16. Українсько-британський рок

2008.10.16. Українсько-британський рок

«Тур назвемо «60 на двох», — з цими словами кілька місяців тому вдарили по руках Ден Макаферті та Андрій Середа, запланувавши на жовтень спільні концерти містами України. Важко уявити, але лідер легендарного британського гурту «Назарет» Ден Макаферті розпочав виспівувати свої рок-н-роли й блюзи цілих сорок років тому. Сьогодні світовий ювілейний тур гурту включає понад 200 концертів, але, коли тобі вже за шістдесят — це вже не просте завдання, хоча прагнення бути знову поруч із своєю публікою — переважило. Стати ближчими до прихильників спонукало й «Кому Вниз» на цей безпрецедентний тур. Монументально-харизматичний Андрій Середа та рок-н-рольно драйвуючий Ден Макаферті, індустріально-готичний фольк-рок культових в Україні «Кому Вниз» та автентичний шотландський хард-рок «Назарет» — більш контрастний стильовий тандем важко вигадати. Але суть не в тому. Суть у самій рок-культурі, яка за півстоліття свого існування давно виросла з коротких штанців і нині є планетарним явищем. На рок-культурі виховувалися цілі покоління молоді — і там, і у нас. Одне з завдань акції — визначити сучасний стан рок-музики, яка, попри різноманітні модні віяння, не «опопсіла», а вижила, змужніла й перетворилася на щось подібне до «священної корови» для дуже багатьох людей. «Назарет» в Україну навідувався декілька разів, збираючи чи то Палац спорту, чи то Палац «Україна», чи стадіон. Макаферті говорить, що полюбив нашу країну за те, що українська публіка полюбила музику «Назарет». Одного разу під час їхніх гастролей у Києві басист «Кому Вниз» Сергій Степаненко оперативно виручив знаменитих шотландців із концертним обладнанням. Після концерту вдячні «назаретяни» заїхали у клуб, де наш басист працює арт-директором, побачили там виступ «комувнизівців» і були щиро вражені рівнем команда. Виявилося, що в 2008-у обидва гурти збираються відзначити власні ювілейні дати масштабними концертами. Спонтанна ідея об’єднати два свята в одне, на щастя, не потонула в щоденних клопотах...

У далекому 1968-му вчорашні однокласники Піт Егню (бас-гітара), Дерріл Світ (ударні), Менні Чарлтон (гітара) та Ден Макаферті (вокал) вирішили заснувати групу. У 1971 р. вони вже їздили на гастролі вкупі з вельми відомим на той момент гуртом «Deep Purple», басист якого Роджер Глоувер з ентузіазмом узявся продюсувати молоду команду. Перший великий успіх приніс третій альбом «Разаманаз», який став хітовим по обидві сторони океану. Подальші альбоми досягали вершин національних хіт-парадів у країнах Європи, у Канаді та Японії, але — парадокс! — залишалися майже не поміченими вдома. Натомість фірмово-хриплуватий голос Дена та жорсткі хардові рифи гітар дуже полюбилися мешканцям Задзеркалля — у країні СРСР щойно почалася перебудова. «Назарет» був чи не першим західним рок-гуртом, який пробив отвір у залізній завісі. Музична кар’єра класиків хард-року не була ані гладенькою, ані безхмарною. Нині у складі залишилося двоє ветеранів — Макаферті та Егню. В Україну вони їдуть з новим альбомом «Ньюз».

Ден згадує: «Кожного першого липня я або Піт телефонуємо усім нашим і запитуємо, ну що, працюємо ще один рік? І так рік за роком»... А Піт додає: «Поки ми з Деном будемо разом, „Назарет“ буде жити». За сорокарічну історію «Назарет» видав понад 20 альбомів, яких в усьому світі офіційно було продано 20 мільонів примірників.

Музична історія «Кому Вниз» хоч і не мала міжнародного розголосу, але теж була досить драматичною та непростою. 1 грудня 2006 р. у Львівській опері з великим сольним концертом виступив гурт «Кому Вниз». Програма мала назву «Музика високого Духу. Ретроспектива». Продемонструвавши широкий спектр впливів — від хард-року до фольклорно-електронних і готично-індустріальних мотивів — вони довели, що вони були, є, і, напевно, будуть найсамобутнішим явищем сучасної української рок-сцени. І ще: вони є найпарадоксальнішим колективом серед колег по цеху, оскільки ніколи не пристосовувалися до існуючої у шоу-бізнесі системи координат і завжди рухалися власним тернистим шляхом.

Олександр Євтушенко, спеціально для «Дня», 2008.10.16

 

Надруковано: 2008.10.16 в 13:00