Ажіотажу, нажаль, не сталося — Київ сьогодні важко здивувати. Були вільні місця, зате прийшли найпалкіші прихильники і вірні друзі, — нікого зайвого. Перед початком (та й на протязі) концерту відбувалося «шоу» відважних дим-машиністів). Диму було настільки багато, що іноді дихати було важко, а глядачі марно вдивлялися в квитки і шукали своє місце в тумані зали — тому сідали на перше ліпше.
Першими починали легендарні Nazareth. Увага! Повна тиша, суцільний морок. Всі заінтриговані... Тут на сцену виходить стейджмен з ліхтариком і підсвічує бас-гітаристу те місце, де треба шукати в темряві його гітару. Ба-бах! Нарешті, розпочали! На сцені Nazareth! Всі радісно підтягуються ближче до сцени, танцюють, підспівують, — починається свято...
— Так, стоп! Всі по місцях!
— На свої місця — ви на концерт прийшли!
Довелося порозсідатися, немов в опері і підхлопувати, наче на «утрєніку» в дитсадку. Ось так добрий вогник невимушеного контакту між музикантами і публікою загасила «доблесна і пильна» служба безпеки. — "Служу Совєцькому Союзу!«,- дідько його вже забирай! Тільки в центральному проході, може десятка два сміливців, обережно тупцювали...
Звук був гарний. «Дідусі» з Nazareth працювали з завзяттям, викладаючись на 100 відсотків. Грали майстерно і чисто,- професіоналізм, як то кажуть, не проп’єш. Були, щоправда, іноді соляки гітариста якісь не зовсім впевнені, а так Nazareth справили хороші враження. Радували музиканти, всі ностальгували... і на останніх двох піснях, що виконувались на «біс», публіка всеж наважилась знову підійти ближче до сцени. Ура, охорона змилувалась над глядачами. Всі співали We Are Animals!
Другим відділенням концерту був виступ нашого рідного Кому Вниз. Атмосфера змінилася як в залі (можна було розташуватись поруч зі сценою), так і на сцені. Холодне світло накрило сцену. Там виросли похмурі, статичні постаті музикантів в чорному, але в їхніх очах всі побачили їхні добрі наміри. Повалив густий, брутальний звук. Настрій став справді готичний. Музиканти Кому Вниз запропонували своєрідний The Best: тут вам і Птаха На Імення Нахтігаль, і Мамай, Танцював Шива, Микита Швачка, Ліра, Кленовий Вогонь та ін. На «біс» музики виконали: Ворони і звичайно Суботів. Музиканти і вся команда Кому Вниз відпрацювали злагоджено, як годинник. Але здалося, що Андрій Середа & Co притримали щось особливе для глядачів інших міст України. Тож рекомендую, приходьте — не пожалкуєте.
Братерський зв’язок між двома колективами також спостерігається і в музиці: Назаретівська пісня We Are Animals та КомуВнизівська композиція Танцював Шива, як місток дружби. Обидві речі публіка однаково вправно підхопила і супроводжувала до коди співом та за допомогою долонь і ніг. — Пошана.
Руслан Мелещенко, rock.kiev.ua, 2008.10.13