2007.08.29. Підкамінь-2007. Враження №1

2007.08.29. Підкамінь-2007. Враження №1

Флеш-згадка звукорежисера групи Сергія Кузьміна

Під Алатир-каменем починаються води, що несуть усьому світові зцілення. І, нібито з-під самого каменя витікає струмок із живою водою.

Прадавня легенда розповідає про загадковий Алатир-Камінь, усім каменям — камінь. Він впав з неба і, дивуючись керованості цього польоту, Андрій весь час запитував «Нє, ну а як це він? Там під ним ніякого каміння немає... Суцільна земля».

Навколо кургану з глини не видно жодного каміння крім цього. Починається ліс, одразу густий і темний. Аж до самого Почаєва, де теж є скелі і каміння, з котрого ще струмок тече. З’явився він на тому самому місці, де з’являлась Матір Божа, Патронеса, міць якої визнавав Сам Папа Уніатський, коронуючи у Почаєві Чудотворну її ікону.

Вздовж лісу — невеликі озерця. Цей ліс тримає там стільки води, що вистачає річкам, та ще залишається на прохолодний душ тому, хто необережно хитне ввечері якусь гілку. Ані в ліс, ані до каменю не ходили.

Було б непогано зорганізувати якусь мереоритно-археологічну експедицію з метою розшуку законів Сварогових, які нібито нанесено на тому Алатиреві-Камені. Якщо це дійсно він. Принаймні, щодо води легенда співпадає із дійсністю.

У старому монастирі — інтернат для невиліковних, чи для стаціонарних? Невідомо.

На полі силенна сила людей стояла куренями, самоходами та просто з рюкзаками та наметами, обмежуючись мінімальним вогнем, необхідним для приготування їжі. Щохвилини повітрянокулісти піддавали вгору гарячого повітря. Російсько-Голяндський триколор розпухав та смикав мотузки. Не відпускаючи на волю, у політ, кулю завалили на траву, та склали пройшовшись по пухирях повітря всередині держсимволіки.

І знову до легенди.

На тому Алатир-Камені сидить красна дівчина, Вона зберігає джерело прадавньої Сили Русі та будить світ від нічного сну. А звати її Зорею. Сподобалось дуже.

Усі ніби заколотники поводилися у дусі запорізьких традицій. Ані проблем, ані сміття. Трохи хвилювали місцеві мешканці, наприклад, численні амбулаторні хворі що можуть вільно залишати свій психоневрологічний інтернат, але серед натовпу наш новий знайомий Ігор почувався навіть краще, ніж вдень. Тільки під кінець двоє хлопців, обійнявшись, хотіли затримати розмовою Славка Маліна, але його вмінням дуже швидко потиснули всім руки та зникли. Міліція не втручалась, хоча і була готова.

Десь з сьомої години усім стало помітно, що міліція з народом. Роздратування викликало лише їхнє часте ходіння до чарки в салон особистого автотранспорту. Якось вони нервово ховались під торпідою, висовуючи пластикові денця стаканів.

Сп’яніла рижа красуня намагалася не спотикатися на вигоні, поритому кротячими нірками, нарешті ввечері вона припинила смикатись і спокійно приєдналась до компанії неподалік. Ото б так відразу...

 

Надруковано: 2007.08.29 в 12:35 || Кількість переглядів сторінки: 265