2005.05.25. «Ми маємо забрати попередній режим із собою у домовину»

2005.05.25. «Ми маємо забрати попередній режим із собою у домовину»

Протягом останніх двох днів на Кіровоградщині відзначалося Міжнародне літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій». На думку авторів даної статті (цілком суб’єктивну, звичайно), чи не найяскравішою подією програми стали два концерти київських гостей свята — легендарного рок-гурту «Кому Вниз», які проходили 23 і 24 травня у Педагогічному і Технічному університетах.

Переважна частина пісень, виконаних гуртом і його солістом Андрієм Середою, були написані на вірші Тараса Шевченка. Без перебільшення — то був дійсно інший Шевченко, сучасний і близький не лише сивочолим професорам і перманентно натхненним літераторам. Енергетично наснажені, з потужним драйвом і типово готичною «присмерковістю» композиції не мали нічого спільного з завченим пафосом читців-декламаторів шевченківських свят.

В одному зі своїх інтерв’ю лідер гурту Андрій Середа сказав: «Готи — це той рух, який займається трепанацією мозку, душі й тіла, примушуючи людину все-таки думати, навіщо вона створена і для чого вона тут є». Виступ гурту, дійсно, можна порівняти з трепанацією, з психічною атакою, яка змітає на своєму шляху всі стереотипи, ламає рамки і змушує побачити нове і досі несприйняте. Нового себе. Нового Шевченка. Нову Україну. На жаль, Шевченків «Кобзар» сьогодні далекий від нас — майже так само, як одкровення напівлегендарних біблійних пророків. Сухі абзаци шкільних підручників і застиглі фрази офіційних промов заступили живого Шевченка. А іконізований митець, як відомо, втрачає здатність бути сучасним у будь-яку епоху. Застиглі епітети і клішовані визначення стають тією стіною, яка ховає від нас справжню суть творця, залишаючи лише кастрований на догоду пануючій ідеології образ-маріонетку...

Хочеться вірити, що музика гурту «Кому Вниз» зуміла «трепанувати» мозок багатьох з тих, хто був присутній на 2-ох концертах. Глядачів, до речі, було порівняно небагато — далася взнаки майже повна відсутність реклами. Тим, хто на концерт не потрапив, можемо лише поспівчувати: така енергетична концентрованість і настільки живий у повному розумінні цього слова звук зустрічаються далеко не на кожному з комерційних виступів. Додайте до цього неодноразово визнану харизму Андрія Середи і тонке сполучення філософічності й іронії, яке відчувалося у кожній з його коротких передмов до пісень. Додайте той легкий шок, який щоразу переживаєш, чуючи знайомі з дитинства «програмні» тексти Шевченка, покладені на досить агресивну і водночас мелодійну музику. Додайте неочікуване для виступу рок-гурту відчуття «камерності», створюване невеликим залом і обмеженою кількістю глядачів. Вже цих кількох моментів достатньо для того, аби зрозуміти, чому навіть дуже далекі від «правих» рухів слухачі під час концерту дивляться на Середу мало не з побожністю. Цілісна і духовна особистість заворожує — це закон.

Повертаючись до підбірки інтерв’ю фронтмена «Кому Вниз» (до речі, рекомендовано усім, хто ще перебуває у пошуках шляхів своєї національної самоідентифікації), не можу не процитувати фразу, сказану Андрієм у 2003 році: «Ми маємо забрати попередній режим із собою у домовину. Тим самим — остаточно позбавити своїх дітей від нього». Зараз маємо для цього кращі умови, чи не так? Отож, шукайте. Шукайте себе, шукайте свого Шевченка і свою Україну — бувши знайденим, це ніколи у вас не відніметься.

rks.kr.ua

 

Надруковано: 2005.05.25 в 21:06 || Кількість переглядів сторінки: 221