2005.11.17. Флеш-згадка Андрія Середи про свою участь у концерті ДДТ, що проходив у Києві 13 листопада в рамцях ювілейного турне ДДТ

2005.11.17. Флеш-згадка Андрія Середи про свою участь у концерті ДДТ, що проходив у Києві 13 листопада в рамцях ювілейного турне ДДТ

Ми познайомилися з Шевчуком на дні народженні «Братів Карамазових». Вони зробили великий концерт на Майдані — тоді приїхали ДДТ, Макарєвічь, група «Воскресенье», яку я дуже люблю. Взагалі, Карамазови в порівнянні з іншими командами в Україні мають якісь гарні знайомства і тепер вже ми знайомимося з їх знайомими.

А Шевчук, коли перебуває на гастролях, якщо є можливість, запрошує тих музикантів, яких він чув, яких він знає. У цьому випадку це був я і Карамазов — власне з подачі Карамазова, який був одними з організаторів концерту.

Ми співали другий куплет пісні, всередині концерту — «Мама, это рок-н-ролл»:

Были времена и почище. А были просто ни «да» ни «нет».

Рок-н-ролл рожден в однатысяча девятсот с половиной лет.

Наши песни — любовь и голод, под наши песни вставала весна

Драли нам горла серп и молот, благословила наш мир война.

Це пісня не ДДТ, а власне Кінчева. Вона виконує об’єднувальну роль, певно, вони завжди її співають з іншими музикантами. У пісні мелодії немає ніякої — просто мелодекламація. Тільки приспів має якийсь мотив. Куплет я сам проспівав, Карамазов тільки танцював, і підспівував у приспіві.

Зате ми гарно побахкали на барабанах, всі втрьох. В цій пісні Шевчук грає на бонгах у середині. На сцені стоять тулумбаси й 2 діжі — велика й мала — він барабанить у кількох піснях. Ці ударні стояли такі сиротливі, що Карамазов запропонував аби ми втрьох побарабанили. Хоча музиканатм ДДТ було стрьомно, бо репетиції саме цієї пісні не було. Попри це, Карамазов таки поперся до цих діж й ми непогано постукали.

Концерт тривав десь години дві з половиною — був дуже гарний звук, незважвючи на те, що це Палац Спорту. Перший блок був рокешний, а в другому Шевчук довбанув лірику. Дуже добра була організація — у ДДТ в райдері 18 чоловік — техніків, адміністраторів і музикантів.

P.S.

Шевчук свого часу достатньо послухав КОМУ ВНИЗ, має гарні враження. Але ймовірність просування в Росію взагалі не можна назвати паралельним шляхом КОМУ ВНИЗ. Стосовно Німеччини і готівського руху — це паралельний розвиток. А стосовно Росії у мене страшенне відторгнення. ДДТ самі дуже потерпають від так званого «формату» в Росії. Те, що вони роблять — завдяки формату неможливо випустити на телебачення — ті речі, де Шевчук безкомпромісний. І останній свій альбом ДДТ писав у Києві.

2005.11.17. Флеш-згадка Андрія Середи про свою участь у концерті ДДТ

 

Надруковано: 2005.11.17 в 23:15 || Кількість переглядів сторінки: 174