2005.10.10. Флеш-згадка Андрія Середи про виступ у Франківську на фестивалі «Рок-вибух», 2005.10.01

2005.10.10. Флеш-згадка Андрія Середи про виступ у Франківську на фестивалі «Рок-вибух», 2005.10.01

Дуже дивна ситуація, коли автографи беруть хлопці, дівчата, яким по 14-15 років і тобі стає зрозуміло, що коли КОМУ ВНИЗ приїжджав у Франківськ у 89-му, їх ще на світі не було. А тоді, у 1989-му, місто було схоже як наче в післявоєнний період. Зима. Людей майже немає. А готель той самий, що і цього разу. Але враження зовсім інші. Франківськ взагалі можна із Києвом порівняти — це не якесь провінційне містечко Східної України, а самодостатнє місто. Але у Франківську є свої проблеми. Та сама русифікація. У них одне-єдине радіо працює виключно українською мовою.

Кузя звернув увагу, що у Фарнківську дуже сильно — це дуже сильна підтримка публіки власних команд. Це те, чого у Львові вже майже не відчувається. У Києві це відуття зовсім інше. До тебе приходять люди, в яких на устах «Ану здивуй мене». Але якщо ти переконуєш людей, то вони вже твої. На деякий час. А частина людей розглядають КОМУ ВНИЗ навіть не з точки зору музики, а психологічної наснаги — якщо команда існує 17 років, то є певність, що є щось, що не розвалюється, на щось можна покластися.

Дуже приємне відчуття коли існує така підтримка публікою власних команд. І ті музиканти вартують того. Ми, нажаль, подивилися тільки команду, яка виступала перед нами — «Карна». Виявляється, їм вже 8 років, а ми познайомилися тільки зараз. Виявляється, батько їх гітариста працював із сестричкою Вікою і ми разом їздили до Канади.

Погода була, як звично для нас. Ми привезли з собою дощ у перший день. Щоправда, під вечір воно стало спокійніше. Там зібралося близько десяти тисяч людей на озері і не тільки з Франківська, а й із сусідніх міст. Єдина несерйозність зі сторони організаторів — вони наобіцяли, що КОМУ ВНИЗ виступає годину-40 хвилин. У нас була домовленість про 20-25 хвилин. І коли я казав, що ми виступимо швиденько, всі думали, що це жарт. Коли ми зі страшенною злістю переконалися в тому, шо люди вірять у довгий виступ, було би з нашого боку дуже падлючо не зіграти на додаток. «Нахтігаль» стояв останнім і зі сторони публіки потреба в цій пісні співпала із нашими намірами. Тим більше це був день партизанів :-) І «Суботів» зіграли на додаток.

Велика подяка за світлини Юрі Міндюку та його побратимам.

 

Надруковано: 2005.10.10 в 14:03 || Кількість переглядів сторінки: 168