2005.09.23. Слава Україні, а падлюкам ­- смерть!

2005.09.23. Слава Україні, а падлюкам ­- смерть!

(Ділюся враженнями більше від сапутствуюшєго антуража, бо описувати виступ КОМУ ВНИЗ це гріх, ті хто хоч раз там був, добре знають, що це таке, а тим хто не був — ніякі слова не допоможуть то догнати, це треба бачити!)

Отож, ввечері, при наближенні до клюбу «Пабєда» було виявлено 3-4 мєнтовських бобіка в різних місцях парку, чи пов’язане це із фестивалем — залишилось таємницею для історії.

Біля входу в клюб довелось трохи постирчати, щоб звикнути до гатічної публіки, набути імунітет і не отримати психічну травму на все життя в середині закладу)... зрештою, гатічні дівчата, в більшості випадків, викликають симпатію. АЛЕ для мене загадка, що змушує пацанів таке з собою робити!...

Всередині закладу було виявлено велику дзеркальну кулю під дахом, і гурт «Холодне сонце» на сцені. Гурт я чув фактично вперше і він мені сподобався потужним саундом і відстороненими обличчями гітаристів. Десь позаду неонацисти голосно висловлювали своє захоплення творчістю гурту (один з них згодом на дворі щиро дивувався побачивши там нєгра-гота).

Середа гуляв по залі із бубоном в руках (який так невчасно перед «Шивою» зник, а потім так само таємниче з’явився), красувався в шотландському кільті і рудих берцях.

На щастя, чи здивування організаторів, тупих нациків з бритими головами не було. Але були люди цивільно вдягнуті, з блиском в очах, посмішками на обличчях і з витягнутими вперед правицями.

На готів вони явно не змахували, але поводились спокійно, не кіпішували. Правда в екстремумі виступу КОМУ ВНИЗ, праві руці до Середи тягнули всі, в тому числі і гатічні дівчатка та хлопчики. Варіювались тільки положення, в якому знаходилися пальці.

Після виступу КОМУ ВНИЗ, який був, як завжди, гіпнотизуючим і надихаючим дійством, гурт викликався на біс ще два рази, а коли спробували зробити це втретє, басист вийшов на сцену і сказав щось дуже пафосне, з чого було зрозуміло, що кіна сьогодні вже не буде...

Перша пісня «на біс» — Швачка — була присвячена Максиму Кривонісу — «одному з найкращих українських арійців, шотландцю за походженням». Мабуть, на знак солідарності із Кривоносом, Середа вдягнув цього разу кільт (а може, щоб не здаватися таким готичним в усьому чорному)...

Мені здалось, що виступ тривав менше години, (а було обіцяно мало не 2 години)... але можу помилятись, бо у випадку з КОМУ ВНИЗ, час і простір мають здатність змінювати свої форми :)...

Народу було вкрай мало (за оцінкою одного з музикантів, здається Інферно, було «чоловік 500, а може і більш того»)... з одного боку це кльово, бо можна було, при бажанні, дотягнутись до Середи руками, що деякі і робили :), а з іншого боку все-таки було зрозуміло, що бар’єр в 45грн для багатьох нормальних людей виявився зависоким :(.

До речі звук був нормальний (біля сцени), Середа був в ударі, пісні були всі нові та тільки на біс виконали Швачку і Суботів... загалом кльово було, а хто не був — сам собі ворог!

Всьо! :)

Репорт бай Ятаган

 

Надруковано: 2005.09.23 в 22:45