2005.07.07. Реінкарнація пісні «У Бога є гвер»

2005.07.07. Реінкарнація пісні «У Бога є гвер»

КОМУ ВНИЗ працюючи над альбомом IDEM, реліз якого планується на цьогорічну осінь, реінкарнують пісню «У Бога є гвер». Раніше вона мала вийти у складі окремої платівки, робота над якою не була завершена (чи досі триває?).

Старі невидані матеріали гурту є актуальними (як у музичному, так і в змістовому плані), тому слід чекати, що у новому альбомі КОМУ ВНИЗ буде кілька старих речей.

Юху!!!

Фільм «Анатомія пострілу» дістав дві нагороди на кіно-відеофестивалі вітчизнаного виробника «Відкрита ніч».

Вітаємо Тараса Кушніра, який отримав по одній хлопавці за найкращу режисерську та операторську роботи!

Нагадуємо, що «Анатомія пострілу» містить музику КОМУ ВНИЗ і саме на основі цієї документальної стрічки був створений кліп до пісні «Птаха на ймення Nachtigall».

Незабаром на сайті з’являться фото зі зйомок кліпу. Чекайте!

Ніч, що прострелила тишу, або Похід до стоматолога

Раніше за запрошення на кінофестиваль перукарі готові були місяць обслуговувати своїх благодійників, бакалярі відпускали більше і так дефіцитного м’яса, а стоматологи враз діставали якісні матеріали для пломб (теж дефіцитні).

Змінився час і змінилась аудиторія фестів. Здебільшого нинішнім відвідувачем кінофорумів є молодь, яка знає про те, що українське кіно не тільки існує, а й розвивається та тішить своїми здобутками. Різники, бакалярі, перукарі та стоматологи поки позбавлені цього знання, як і будь-який пересічний українець. Принаймні, так було п’ять місяців тому. За цей час українське студентське кіно було відзначене на найпрестижніших світових фестивалях — у Лос-Анджелесі, Клермон-Феррані, Берліні та Каннах. Поголос пішов по вулицях.

Зараз справа за відкриттям нових завойовників нагород. Але отримати відзнаку в Україні важче, ніж за кордоном. Практика МКФ «Молодість» доводить, що далеко не завжди гарне вітчизняне кіно може потрапити до конкурсної програми, не кажучи вже про перемогу в одній із чисельних номінацій. Так, фільм «Тато» Олексія Росича, що отримав «Золотий кадрик» у Лос-Анджелесі, не був допущений до фестивальної програми. А велика кількість достойних фільмів демонструвалася у програмі «Панорама українського кіно» в маленькому душному Синьому залі, в який набивалося стільки глядачів, що і підлога була зайнята. Слід зазначити, що деякі фільми із Синього залу на тлі закордонних стрічок із Червоного виглядали не слабшими. Як на мене, можна було би придумати хоча б одну номінацію, яка би принамні гарантувала нагороду українцям (які протягом двох років не діставали геть нічого).

Зрештою, якщо говорити про позитиви, доступні для студентського кіно фестивалі лишилися. Такою розкішною якістю наділений кіно-відеофестиваль «Відкрита ніч». Щоправда, за відсутності коштів і будь-якої уваги з боку органів, яким би личило дбати про це студентське збіговистько на літньому Андріївському, фестиваль мав закритися.
Не встилги організатори на чолі з арт-директором Михайлом Іллєнком, відспівати «Відкриту ніч», як знову екрани на вулиці розпочали кінопокази...на Майдані, у грудні. І тепер, відкриваючи «Відкриту ніч. Дубль 9,5», М.Іллєнко каже: «Я — містик і завдяки показам на Майдані, я переконаний, що наше кіно настільки потрібне нашому глядачеві, що за жодних обставин фестиваль не може закритися. Це було би занадто протиприродньо».

Один із братів Капранових, які є співорганізаторами, заклався із продюсером фестивалю на пляшку французького вина, що запрошений Микола Томенко не прийде. Капранов удовелося тягнути із собою цілий банячок того напою, бо Томенко прийшов! Чи не вперше представник вищої гілки влади приділив увагу фестивалю. Більше того, пообіцяв зайнятися продюсуванням і зробити студентське кіно зірковим — в Україні. Тепер всі уважно слідкуватимуть за Томенком — а чи дотримається слова?

Ще більший подив, ніж Капранови, отримали глядачі, коли були оголошені переможці. Чи не усі фільми, які сподобалися публіці (судячи з реакції), отримали нагороди. За словами Тараса Кушніра («Анатомія пострілу»), який отримав дві нагороди, вперше програма «Відкритої ночі» є настільки сильною. І дійсно, за виокремленням незрозумілих експерементальних стірчок генія О.Самолевської, на фестивалі не траплялося несимпатичних фільмів.

Надто зворушила анімаційна прогама, своєю добротою, чуйністю, почуттям гумору. Дорослі сумують за радянськими мультиками і кажуть, що таких вже ніхто не робитиме. Як би вони були втішені, потрапивши на «Відкриту ніч»!

Особливий респект хочеться висловити ігровому фільму «Михайлюки» із фантастичним, але реальним сюжетом і феноменальним персонажем, гарматою української мови. Вислови дядька Михайла — це не сценарій, це імпровізація, якій би позаздрив сам Микола Лукаш.

«Анатомія пострілу» — виокремився зі всієї неігрової програми. Фільм є дипломною роботою режисера та оператора Тараса Кушніра, але розглядався у конкурсі професійного кіно. Чітка думка, конкретні запитання, послідовна розповідь підняли «Анатомію...» над професійними фільмами із заплутаною повістю і розмитим сюжетом.

Часом, складається враження, що «соціальним» фільм називають тоді, коли в ньому жалі і сльози, проблеми без пропозиції (чи надії) їх вирішення. «Анатомія» — це рухлива і гордовита стрічка, в якій йдеться про людину, яка знає коли, чому і як треба натискати на спусковий гачок пістолета. Свої знання і впевненість вона передає дітям, які приходять, аби навчитись стріляти. Можна було б зняти фільм про діда-тренера, який прожив свої кращі роки, здобув визнання, мав гарних учнів, а тепер працює у якомусь сирому підвалі і дістає мізерну зарплату. Можна було зіграти на жалості, але це інша історія для інших людей. Такі фільми як «Анатомія» охрещують «радикальними» і призів на міжнародних фестивалях не дають. Стрічка вразила не тільки журі, але і глядачів... це був єдиний документальний фільм, який нагородили вигуками «браво!».

«Відкрита ніч» — небезпечний фестиваль. Він дає враження, навіть переконаності у тому, що у кіно все буде гаразд, вже, або найближчим часом. Аби перевірити — варто завітати у перукарню. Хтозна — чи принесе цей візит розчарування, а чи піднесення.

НЕХАЙ, 2005.07.07

 

Надруковано: 2005.07.07 в 20:47 || Кількість переглядів сторінки: 365