2005.05.26. РОКовини по-шевченівськи у Кіровограді

2005.05.26. РОКовини по-шевченівськи у Кіровограді

Цьогорічне відзначення шевченківських днів запам’ятається більшості кіровоградців цілим рядом цікавих музичних рок-зустрічей, що були організовані місцевою адміністрацією та управлінням культури.

Приємні сюрпризи для молоді розпочалися ще в неділю під час урочистого відкриття свята біля пам’ятника Кобзареві в обласному центрі. Цьогоріч на захід зібралося багато жителів Кіровограда та районів. Було серед них і чимало молодих людей, які очікували на якесь цікаве дійство. Але, на жаль, для більшості з них це залишилося лише надією. Свято майже нічим не відрізнялося від всіх попередніх: ті ж затерті та одноманітні вишиванки, сумні та жалісливі пісні у виконанні далеко не молодіжних хорів, довготермінові виступи «метрів слова». Одним словом, як і завжди, навколо стояв густий та стійкий запах застарілого культурного українського нафталіну.

Розчаровані слухачі потихеньку розходилися від пам’ятника Шевченку, не сподіваючись почути або побачити щось нове. І лише найбільш стійки були винагороджені за терплячість. На імпровізованій сцені з’явився військовий оркестр та хор, який розпочав виконання однієї з шевченківських пісень «Доле, де ти?». І раптом на фоні хорового співу надривно зазвучали електрогітари та барабани і глядачі помітили на задньому плані кількох музикантів, які почали співати в не зовсім традиційному для таких святкувань стилі. Згодом з’ясувалося, що це був рок-гурт «Сад» (Дніпропетровськ-Київ), відомий своєю концертною програмою «Доле, де ти?», що складається виключно з творів Великого Кобзаря. Виступ «Саду» поміно оживив публіку і додав їй нової енергетики та розуміння Шевченка. Виступ гостей був короткотривалим, зате емоційним та потужним. Після концерту велика кількість молоді згуртувалася навколо «садівців» з бажанням поспілкуватися та отримати автограф.

У той же день Кіровоградом поповзли чутки «Завтра в Кіровограді «Кому Вниз»... Більшість, звичайно ж, не сприймала цю «новину» всерйоз, оскільки ніякої промо-реклами в місті не було, а виступ такої легендарної групи повинен бути заздалегідь анонсованим. Проте, насправді все так і було. Жодної реклами, жодних афіш чи хоча б оголошень, ба, навіть жодного представника влади чи управління культури на концертах. Складалося враження, що «Кому Вниз» було запрошено лише для того, щоб в плані заходів, присвячених до святкування шевченківських роковин, хтось поставив галочку навпроти графи «виконано».

Проте, це і не хвилювало «Кому Вниз». Адже вони приїхали не до влади, а до своєї вдячної публіки, яка вже за годину до першого концерту чекала на своїх кумирів. Кожен хотів поспілкуватися з «комувнизівцями», взяти в них автограф та отримати відповіді на питання. Всі з нетерпінням очікували на початок концерту, намагаючись вгадати, які пісні будуть виконані в Кіровограді.

Зал педуніверситету був переповнений. Тут були не лише студенти та викладачі, а й чимало гостей та запеклих фанів, які збіглися з усіх куточків міста, щоб побути якийсь час в надзвичайній атмосфері сили та духу «Кому Вниз». І улюбленці не підвели їхніх сподівань. В залі лунали «Микита Швачка», «Вийди, змучена людьми», «Не нарікаю я на Бога» та інші давно відомі та популярні пісні гурту. Не обійшлося і без новинок, що мають бути складовою нового альбому гурту: «Ліра», «Шива», «Білі демони» та «Мамай» показали глядачам нове обличчя «Кому Вниз» — насичене відголосками народних інструментів та переливами лірики. Звичайно ж, не обійшлося і без пісні, яка стала культовою і перетворилася на своєрідну візитку «Кому Вниз» — «Птаха на ймення Нахтігаль». Її лідер гурту Андрій Середа присвятив студентові цього навчального закладу Дмитрові Грицаєві, активістові громадсько-політичного руху, на псевдо «Холодноярець», який перейшов у інший світ три роки тому від важкої хвороби. Побратими Холодноярця, учасники фан-клубу «Нахтігаль» та члени молодіжних організацій, стоячи віддали данину пам’яті своєму товаришу під акорди «Птахи...»

А після концерту Середа та його побратими не мали відбою від всіх бажаючих сфотографуватися, поставити автограф та взяти інтерв’ю. Більше години учасники гурту не могли задовольнити потреби всіх фанів, які вперше мали нагоду побачити «Кому Вниз» «наживо» у своєму місті. За словами лідера гурту, йому концерт сподобався своєю камерною атмосферою та щирою і теплою підтримкою кіровоградців.

На наступний день «Кому Вниз» приймав технічний університет. На площадці перед ВУЗом було поставлено сцену, з якої вже за кілька годин до початку лунали записи пісень «КВ». Незважаючи, на страшенну спеку (хоча Середа оголосив, що «5-ий канал» повідомив про дощі в Кіровограді) та палюче сонце, жоден із фанів не пішов з концертної площадки. Концерт був іншим за всіма ознаками: інша, не менш вдячна публіка, інший репертуар, інші умови виконання, і водночас він був так само наповнений живою українською національною енергетикою, яка запалювала молоді серця. Так само молодь захоплювалася від потужного звучання старих віршів у сучасному роковому виконанні. Так само звучав і «Нахтігаль», оскільки в технічному університеті теж дуже добре знали «Холодноярця» і там у нього також залишилося чимало друзів і побратимів. В Кіровограді «Кому Вниз» в черговий раз підтвердив свій феномен здобуття фанів та прихильників. Адже ні для кого не таємниця, що ті люди, які вперше почули пісні гурту і відчули їх серцем, на все життя стають запеклими фанатами на лише «Кому Вниз», а й усього українського і національного. Саме після цих концертів отримав черговий поштовх для свого відродження вже створений колись кіровоградський фан-клуб «Нахтігаль» до діяльності якого виявило бажання долучитися чимало національно свідомої молоді.

Концерти «Кому Вниз» у Кіровограді закінчилися. Музиканти поїхали до Києва, везучи з собою не лише приємні враження, а й чимало подарунків, що будуть їм нагадувати про візит на Кіровоградщину. «Кому Вниз» пообіцяли до осені новий альбом та концертний тур по обласних центрах України. Вже від сьогоднішнього дня в Кіровограді чекають на цю подію і готуються до неї. Кожен з фанів впевнений, що музика «Кому Вниз» — музика українського майбутнього буде звучати все голосніше і впевненіше і буде завойовувати серця мільйонів по всій Україні.

Малюк, Кіровоград, 2005.05.26

 

Надруковано: 2005.05.26 в 22:15 || Кількість переглядів сторінки: 163