2005.01.21. Бог телепузиків

2005.01.21. Бог телепузиків

«Моя акторська кар’єра: від бога телепузиків до закадрового голосу на церемонії інавгурації Президента», — жартує символ української рок-сцени, соліст гурту «Кому вниз» Андрій Середа.

— Як сталося, що культовий український рокер погоджується озвучувати для телебачення мультики?

— І Мел Гібсон, й Еді Мерфі цим займалися. Ставлення до продукції для дітей як до чогось меншовартісного може виникнути лише у хворій голові. Головне у цій справі — звертатися до дітей як до рівних і в жодному разі не принижувати їх і себе сюсюканням.

— Як відбувається відбір акторів для дублювання мультиків?

— Скрізь по-різному. Але дуже багато залежить від режисера. Наприклад, Олекса Негребецький, який, окрім того, що режисер, — ще й адаптатор, наполягає на участі в озвученні фільму того чи іншого актора. І найбільшої ваги надає тому, чи органічно актор володіє українською мовою.

— Чи дозволяє такого штибу телевізійна робота самореалізуватись, чи йдеться винятково про заробіток?

— Не можна так однобоко до цього ставитися. Як будь-яка робота — це комплекс інтересів. Стосовно ж озвучування мультиків — це особлива відповідальність, і мушу сказати, що в Україні це розуміють більше, ніж, скажімо, в сусідній Росії. У цій справі найголовніше — чесність і смак. Люблю цю роботу і роблю її із задоволенням.

— Особисто я безпомилково впізнала твій голос у «Телепузиках». Там ти мав пряму мову, був таким собі коментатором телепузького життя. Які ще мультики довелося озвучувати?

— У «Телепузиках» я мав не лише пряму мову, а й роль Діпсі та Тінкі-Вінкі. Ще я працював у «Картуші» та «Космічних собаках». Усе — на Новому каналі. Для мене це не основна робота, тому я ставився до неї інакше, ніж інші актори. Я не міг читати текст смішно, до кожної озвучуваної ролі ставився якось серйозно.

— Телепузики дуже популярні у дітей. Невже не було спроб познайомити малих шанувальників з акторами, що озвучували цей мультик в Україні?

— Була ідея влаштувати презентацію української версії «Телепузиків». Але організатори подивилися на наші «сурла» і подумали, мабуть, що дітей не варто лякати. Якось я сидів на Кіностудії ім. Довженка, навколо бігали діти. І раптом якась жінка каже до маленької дівчинки: «Подивися, оцей дядьо озвучував «Телепузиків». Дитина повернулась до мене і розплакалась. Це, напевно, зруйнувало їй півжиття. Хоча, як на мене, «Телепузики» розраховані на дітей, які лише вчаться говорити. І, виховуючи на цьому мультсеріалі значно старших дітей, батьки роблять помилку. Хоча хтозна... Взагалі актори проживають по кілька життів. Це богоподібні люди. Але коли їм ще й діти вірять — це просто геніально.

— Роботу в рекламі можна вважати творчістю?

— Подивися на акторів, які цим займаються по всьому світу. Одна з найгеніальніших співачок, покійна вже Квітка Цісик, отримала від компанії «Форд» унікальну відзнаку як людина, котра єдина протягом десяти років озвучувала рекламу цієї компанії. Невже краще, щоб рекламу халтурно озвучували непрофесійні актори? Чи може, краще асенізатором працювати? Від будь-якої роботи можна отримати задоволення, якщо виконувати її якісно. Та й завдяки участі у тій-таки рекламі, в озвучуванні мультиків я буду одним із тих людей, які закадрово озвучуватимуть інавгурацію Президента України. От вам акторська кар’єра: від бога телепузиків до закадрового голосу на церемонії інавгурації.

Вікторія Стах, «Україна Молода», 2005.01.21

 

Надруковано: 2005.01.21 в 14:00 || Кількість переглядів сторінки: 198