2003.06.06. Фестиваль «Мазепа-Фест» в Полтаві
Полтава. Не просто український обласний центр, а місто історичне, висококультурне, що бере свої початки з Київської Русі. З доби княжої і доби козацької виносить воно нам уроки лицарства, відваги, державотворчої волі на сучасність і майбутнє, висоту державного ідеалу. Такою одночасно визначною і трагічною віхою в нашій історії є Полтавська битва — одна з найбільших битв часів Козаччини (27.06.1709), ще одна відчайдушна спроба визволення України з-під московського ярма, що закінчилася жорстокою розправою Петра І над зрадниками «Вєлікой Росіі». Полтавщина вкрилася трупами козаків та селян, українська земля знов вмилася кров’ю своїх синів...
6 червня 2003 року в «граді Лтава» на Співочому полі відбулося вшановування пам’яті Гетьмана та всіх полеглих козаків в цій обороні шляхом проведення рок-фестивалю «Мазепа-фест». У ньому взяли участь поряд з відомими українськими гуртами, такими як КОМУ ВНИЗ, «Плач Єремії», «Гайдамаки», молоді перспективні полтавські команди. Також в програму фестивалю входили виступи виконавців та гуртів, з яких і починалося відродження української культури (а саме естради) в кінці 80-тих рр. на початку 90-тих рр. після її гоніння, переслідування та занепаду.
Апогеєм свята став виступ легендарної української команди КОМУ ВНИЗ. Андрій Середа, лідер гурту, автор пісень, не потопав в емоціях, а формував їх напругою думки, культивував стиль строгий, дисципліну вислову. Своїми піснями він довів, що українське слово може бути не лише мелодійним, ніжним, барвистим, а й безжально-точним, пружним, лапідарним, поєднанням волі і думки, що концентрується в глибоке почуття любови до України.
Виключно українські пісні, патріотичний настрій молоді, що зібралася, надавали концерту небувалої атмосфери, енергетичний зв’язок між виконавцями і слухачами був настільки сильним, що здавалося вони стають єдиним цілим, що здатне протистояти українофільській сентиментальності, розхлябаності й солодкуватості, і здатне обійти всі перешкоди на шляху до здійснення єдиної мрії кожного українця — побудови Української Соборної Самостійної Держави.
Ми не можемо й далі «... заплутано метикувати в залежності від нагод і годин...» у власній історії. Прийшов час чітко визначити своїх ворогів і героїв. Дух Мазепи посеред нас і чекає від нового покоління українців помсти, нехай страшної, безжальної, кривавої... але справедливої!!!
Вічна пам’ять Мазепі!
Слава Україні!
Ірина Стойняк, Прес-служба СОО МНК, UkrNationalism.org