Хоча КОМУ ВНИЗ вже являється культовим колективом і творить ні багато ні мало п’ятнадцять років, (я пам’ятаю, ще будучи школярем, за часів Віки і Братів Гадюкіних, чекав до пізньої ночі телепрограм про тогочасну українську сцену, і в одній з них я вперше почув про КОМУ ВНИЗ; пригадую, ведучий сказав тоді «...вони кладуть на музику вірші Шевченка...»; Віки і Гадюкіних як музикантів вже немає, КОМУ ВНИЗ залишились досі), а також встигли побувати на численних фестивалях, серед яких такі відомі як Wavе Gothic Treffen та Castle Party, та все ж бачити їх на сцені доводиться не часто. Отож їх концерт обов’язково треба було відвідати. Шкода, що не вдалось побувати на зустрічі музикантів з прихильниками, а також вияснити з якої нагоди вони приїхали до Львова, та, зрештою, це вже не так суттєво, головне що хлопці виступили.
А виступ справді вартував уваги. Їхня нова програма, що в основному складається з матеріалу з альбому Idem, що ось — ось повинен з’явитись на світ, дещо, як на мене, відрізняється від попереднього доробку. Тут в першу чергу хочеться відзначити саме звучання «комувнистів». Серед потужного індустріального, дещо сповільненого, «придумованого» саунду, ми чуємо вміле поєднання готичного року, фолькових мотивів та похмурого електро.
З цим гармоніює сильний і неповторний вокал та лірика, в якій відблискує наша історія і традиції, філософія і романтика. «Чорні козаки» грали концерт десь біля години. Весь цей час вони тримались спокійно, невимушено, і в цей же час солідно і граціозно. Своїм виглядом і музикою КОМУ ВНИЗ створили відповідну атмосферу, і слухати їх теплого весняного вечора на свіжому повітрі було одне задоволення. Хлопців, що одним і тим же складом грають весь час свого існування, люблять, слухають і поважають не тільки в готичних колах, про що свідчить достатня кількість різної публіки. Під час перерв між піснями, а також після концерту, на сцену вискакували вдячні фани і брали автографи в Андрія Середи, що постав перед львів’янами в дещо зміненому іміджі — з сивою борідкою. Крім того, на концерт приїхали люди і з інших міст. Останньою піснею була оголошена «Шива», після неї натовп ще довго скандував «Хочемо ще!», та викликати КОМУ ВНИЗ на біс не вдалося. Отож, нам залишається лише подякувати музикантам та організаторам концерту (додам, що був він безкоштовний), чекати наступних зустрічей та виходу нового альбому.