2002.02.23. Андрій Середа з КОМУ ВНИЗ розказує...

2002.02.23. Андрій Середа з КОМУ ВНИЗ розказує...

Андрій Середа з КОМУ ВНИЗ розказує про новий пам’ятник Мартіну Лютеру Кінгу на Майдані Незалежності, про боротьбу з внутрішніми містичними демонами та про дні народження, позбавлені присмаку свята

ФДР: ну що, Андрію, як там справи з вашим новим альбомом і ювілеєм? Я чув, що трапеза була запланована на 13 лютого. Звідки взялася ця дата?

Андрій Середа: ну стосовно 13-го лютого я навіть не знаю, тому що день народження КОМУ ВНИЗ — 10-го. То залежить вже від того, яким чином ми могли б зібратися на якийсь вар’ят, щоб воно відбулося. Цього разу ми не збиралися. Протягом 14-ти років ми завжди знали, що музика то є задоволення і відображення якихось своїх почуттів, назагал кажучи. А тут завдяки Готичному Порталові нас змусили зрозуміти, що це не тільки задоволення, але ще й робота. Вона полягає у тому, що треба пришвидшити темпи. Якщо збудуться плани Готичного Порталу поїхати в травні місяці до Німеччини, то нам потрібно буде зробити крім запланованих на виконання речей ще, як мінімум, три нові, котрі не виконувалися навіть в Україні. Тобто це речі, які знає Віталій Готик, оскільки сам замішаний у робочому процесі і покладає надії, що ми їх зробимо. Отже у нас єдина проблема — пришвидшити темп.

Наступне — це знову ж таки плани. Це буде восени, також у Німеччині, цього разу конкретно готичний фестиваль в Ляйпцігу. Ну, дай Боже, якщо воно так вийде, тому що поняття готичної музики в мене якось так кристалізувалося в одному сенсі. Якщо виражати його стосовно релігії, стосовно віри, то це боротьба зі злом методами зла. Отаким чином. Тобто в жодному разі тут не треба робити Мартіна Лютера Кінга, до якого, до речі, звикла Україна. Йому треба було б на Майдані [Незалежності] поставити пам’ятник з великою діркою. Куди йому там цілили, в голову чи в серце?..

ФДР: у голову...

Андрій Середа: у голову? От щоб була така здоровенна наскрізна дірка. Оце символ взагалі сьогоднішнього нашого стану. Ми вас любимо, а ви нас там в усі діри... А стосовно 13-го числа не знаю як так сталося. В принципі, це нормальне число, я так думаю.

ФДР: пригадую, у попередні роки я постійно натикався на те, що у КОМУ ВНИЗ знову день народження і вони з цього приводу дають концерт чи ще щось. А тут я чую, що нічого так і не відбулося. Чому?

Андрій Середа: та знаєш, у нас і минулого року не було дня народження як такого. Ми зібралися на репетиційній точці, там де ми базуємося. То скоріше були такі зустрічі музикантів, знайомих. Зрештою, ми по сьогодні вважаєм так романтично і наївно, але, я так думаю, що то правильно, що КОМУ ВНИЗ не є формацією п’ятьох людей, які з’являються на сцені. В принципі, за 14 років це такий гамуз, людей тридцять, які доклали зусиль, щоб ми все-таки піднялися і щось робили. З іншого боку, люди, які з нами поряд, намагаються через нас висловити свою думку і якісь свої відчуття. То є не тільки прихильники, то є вже багато, ну не дуже так і багато, але, в принципі, достатня кількість вчителів, у яких ми вчимося. Вчимося не тільки музики, а й взагалі всього того, що відбувається і що відчувається.

ФДР: а коли вже можна буде очікувати на новий альбом КОМУ ВНИЗ?

Андрій Середа: коли буде тепло. Це не суто в соціумному плані. Зараз ми намагаємося до травня зробити декілька нових речей. В принципі, в альбом увійдуть речей вісім, дев’ять, десять, можливо. Не знаю як вийде, тому що ми співпрацюємо зі студією Романа Люзана. Вона називається RRI, тяжка така вимова. Це якісь бартерні речі. Тобто бартерні з якоїсь такої площини духовної і дружньої, скоріше. Він нам дає можливість записатись. Інакше ми записалися б, але набагато пізніше. Так що воно має вийти. Ми ніколи не підтверджуємо своїм рухом якісь нові стилі, або якийсь новий музичний подих. Ми використовуємо те, що у нас є, і коли воно зібралося вже там, всередині, тоді ми намагаємося вже зробити щось. Штучно у нас це не відбувається.

ФДР: а назва цього альбому вже є?

Андрій Середа: є назва альбому. Це, знову таки латина, і це одне слово Idem. Як по українськи «ідем», а тут Idem. Вона в перекладі означає «ті ж самі». Всього-навсього. Тобто вона не бере на себе ніякого навантаження, а просто підтверджує те, що у нас є. Назва конкретна і справді підтверджує те, що з нами відбувається.

ФДР: хто його буде видавати?

Андрій Середа: ми іще не знаємо. Це знову таки наша співпраця з Романом Люзаном, тому що виходить так, що це наша спільна робота. Тобто там є і його частка, і де буде видаватися я не знаю. Стосовно якості виконання мені подобається «Караван», але ми подивимось ще.

ФДР: що там за історія з групою Вій і вашою спільною композицією? Їхній фронтмен Дмитро Добрий-Вечір розказав нам, що її написання вже тягнеться близько року. Він, начебто, подзвонив тобі, застав мало не у ванній, а ти пообіцяв мінімум — текст, а як максимум — ще й фізичну участь.

Андрій Середа: брехун він волохатий (кашляє). Знаєш, ми з ним дійшли такого висновку, що у зв’язку з тим, що мелодію він творив протягом трьох років, то я маю повне право на написання якогось тексту теж протягом трьох років. Кожна людина, яка чимось не займається, думає, що ті речі набагато швидше робляться. Діма в даний момент не хоче робити текст до цієї пісні, і він вважає, що легше у мене його вициганити. Це така віївська містика. От коли вийде — тоді вийде. В принципі це така гарна, достатньо, річ, тому що з Дмитром нас пов’язують довгі роки знайомства і крім знайомства ще і спільні відчуття того, що відбувається всередині нас. Це достатньо нормальне критичне ставлення одне до одного, і тому якщо це станеться, то це буде співпраця достатньо самокритичних людей. Я вірю в це. Коли станеться, тоді станеться. Але робити це однією піснею... якщо вже пішов поголос нашої співпраці, то вже треба зробити кілька пісень. Зробити такі нормальні посиденьки музичні, щоб це був спільний виступ КОМУ ВНИЗ і «Вія». Тому що багатьох музикантів «Вія» і ми знаємо, і вони знають усіх музикантів КОМУ ВНИ«. Тобто ми давно знаємо одне одного.

ФДР: я тут мимоволі підслухав про поїздку на студію Довженка, куди ти зібрався після розмови. Ти там кліп якийсь знімаєш?

Андрій Середа: ні, ми там не знімаємо, ми там орендуємо помешкання. Стосовно кліпу, то це проблема не фінансова. Те, що нас найбільше завжди зупиняло, то це реалізація кожної пісні. Бо х ацим завжи йде «О, блін, ми могли б це зробити це набагато краще!». Знаєш, більший кайф відчувається у тому процесі, ніж в самій реалізації. А тим більше кліп, це візуальне відзеркалення того, що з нами відбувається. Так що поки що навіть не знаємо. Ті думки, які виникають навіть по фінансових підрахунках, то це або дуже багато, або треба знаходити режисера, з яким ми взагалі не працювали. Ми майже ніколи не знімали візуальних речей. Тільки на початку нашого існування. Це були так звані кліпи. Спочатку за два дні зробилося десь кліпів чотири. Це було дуже давно. Потім зазняли наш сольний виступ, знову ж таки доволі статично. Можна було і швидше то все, тобто не швидше, а якісніше робити. Як воно вийде — я не знаю. Це мене менше цікавить.

ФДР: тобто найближчим часом не доводиться очікувати відео?

Андрій Середа: стосовно кліпу — ні. Це нас менше цікавить. Нас цікавить наша боротьба з тим, щоб наші відчуття відповідали нашим можливостям. Стосовно звуку, стосовно текстів. Ну взагалі, стосовно пісні.

ФДР: тобто ви з цим боретеся?

Андрій Середа: ми не боремося, ми мучимося. То гарне відчуття.

ФДР: а що ж вам не дає?

Андрій Середа: з моєї сторони пеано не дає дуже багато класної літератури, яка мене оточує останнім часом, якщо чесно. Чим більше я читаю, тим більше я розумію, що хочеться більше читати, ніж працювати.

ФДР: а відколи виникло це захоплення літераторую?

Андрій Середа: дуже давно. Взагалі, останнім часом у мене таке відчуття, що треба більше слухати, ніж щось робити. Роки, може, три це відбувається. Тобто гарні люди, які мене оточують, на мій погляд знають набагато більше ніж я. І просто потрібен час їх вислухати. Всотати те все, що вони самі відчувають, і тоді можна буде те все реалізовувати. Через себе пропустити.

ФДР: отже стверджується те правило, що у людини два вуха щоб слухати, два ока щоб дивитися і тільки один рот, щоб говорити.

Андрій Середа: от замало одного рота щоб говорити. Правда?. Але він зате більший. (сміється)

ФДР: так яку таку літературу останнім часом читає Андрій Середа, що йому аж треба боротися з собою?

Андрій Середа: я не знаю, чи називати тобі якусь конкретику, але... ну наприклад, я зіткнувся з уривками Олександра Вельтмана. Це такий вихідець зі шведського роду, жив у Росії, потім його батько скурвився. Дід його був таким класним патріотом Швеції, а батько скурвився на користь Росії. Сам він вже народився у Росії. Невеликі шматки його творів перекладені Біликом в українських альманахах і хроніках. То, власне, історія України і виглядає доволі таки цікаво. Це співпадає якраз з тим, що я вже відчував, але не було підтвердження того, що це десь написано. А всього-навсього це називається «Русь 4-5-го століття», це розквіт Аттили. Взагалі, оце поєднання руху Аттили зі світом більш західним дуже цікаве, тому що всіляка символіка, яка нас оточує, яка нам подобається, то вона, виявляється, наша власна і є. Вона не є екзотичною. Немає в цьому ніякої екзотики. Це наше власне. Але це вимагає підтвердження. Тобто відчувати можна, як собака, але треба ще й вимовити це. Треба довести скоріше самому собі. Тобто ми виходимо на сцену і нічого не доводимо. Ми просто ділимося тим, що відбувається навколо нас і тим, напевно, чим ми існуємо.

ФДР: а де найближчим часом можна буде побачити і почути КОМУ ВНИЗ?

Андрій Середа: не знаю. Ми співпрацюємо з тою ж самою «Рок Екзестенцією», з деякими невеличкими формаціями на кшталт «Дзиги» у Львові, з такими класними, дуже класними на мій погляд людьми як партія СНПУ, як «Патріот України». Хоча ми не входимо в ці організації.

ФДР: а чому?

Андрій Середа: ну через те що не входимо. Не через те, що ми маємо сумніви якісь. Просто наша співпраця давала досить гарні результати. Тобто гарна організація поєднана з тими можливостями, які ми можемо запропонувати. Це дуже класно на сьогоднішній день стосовно музики, яку певно не тільки ми робимо. Ті ж самі «Вій», ті ж самі «Ворождень» і взагалі значна кількість команд. Але я загубився. Ага, ми говорили стосовно України. Так от, тому говорити про сольний виступ я не знаю що, бо, в принципі, для нас зараз найголовніше — це запис нашого альбому. Ми вирішили зробити такий крок, який ми ніколи не робили — пришвидшити реалізацію альбому. Спробувати, якщо нам вдасться, і на майбутнє ми будемо швидше то все робити. Зрештою це звичка, нормально існувати і зменшувати швидкість. Можна так зменшувати і увійти в індійський якийсь такий стан, коли часу не існує. От ми вирішили це трошки вбити в собі.

Дата інтерв’ю — 23 лютого 2002 року.
Від КОМУ ВНИЗ — Андрій Середа
Від ФДР Радіоцентру — Вадим Карп’як

 

Надруковано: 2012.09.11 в 19:03 || Кількість переглядів сторінки: 184