1998.08.09. Інтерв'ю з групою КОМУ ВНИЗ

1998.08.09. Інтерв'ю з групою КОМУ ВНИЗ

Учасники — Владислав Малюгін, Сергій Степаненко

В.Б.: Звідки походить назва групи КОМУ ВНИЗ? Тут відчувається певний символізм, з чим він пов’язаний?

С.С.: Ця назва від БОГА!

В.М.: Раніше КОМУ ВНИЗ походило від «комунізм» —така собі гра слів, потім це певна філософська ідея для тих, кому вниз.

С.С.: Я скажу так:

Мы роем яму в этом добре,
Чтоб быть ближе к чистой земле,
Где нету крыс.
Для тех, кому вниз!

С.С.: Назва КОМУ ВНИЗ народилася 10 років тому, у 1988. Довго думали над назвою, і з’явилася людина, яка запропонувала Андрієві цю назву. Назва дійсно символічна, ніхто не читає КОМУ ВНИЗ як питання, чи КОМУ ВНИЗ, як якесь ствердження. Для мене КОМУ ВНИЗ —така глобальна і монументальна назва, написана такими великими літерами, як Голівуд. Вона означає тільки те, що вона означає. Зараз КОМУ ВНИЗ означає певну кількість людей зі своїми ідеями, що займаються музикою.

В.Б.: Розкажіть про створення групи, як виникла, коли і навколо чого Ви згуртувалися?

С.С: Існує одна сторона музикантів — гітара, бас-гітара, барабани, що займалися музикою ще зі школи, а потім в університеті. Ми вирішили продовжити цю ідею. У тісній співпраці з рок-клубом познайомилися з гітаристом Славою Макаровим, що в той час відтворював якісь музичні ідеї з Андрієм Середою (вони працювали разом в одному театрі). І так одне одному сподобались. Спочатку в розмові, потім за чаркою а потім на репетиціях. Офіційно зібралися 10 лютого 1988 року — перше побачення таке репетиційне. Я ще сказав тоді: Це починається довгий шлях Великої групи... Ну тоді це була іронія.

В.Б.: В чому полягає ідеологія групи?

С.С.: Ідеологія полягає у тому, щоби досить глибоко вивчати і копати релігію, соціум, любов, стосунки — все це синтезувати через себе, щоб розуміння якось відтворювало ту потужну енергію, ідею, що існує в синтезі п’ятьох людей. Цей синтез відтворює культове ставлення одне до одного в групі, своє бачення релігії в піснях.

В.Б.: В чому полягає особливість Вашого релігійного світобачення?

С.С.: Це ставлення до Великих, до Бога, до Сонця, до Неба.

В.Б.: Відбулася певна зміна від перших текстів пісень до теперішніх. Раніше Ви співали на слова Олеся, Шевченка, зараз це вірші переважно Андрія Середи.

С.С.: Що стосується текстів, 10 років тому, коли вийшов наш перший альбом «Падая вверх», Андрій через себе синтезував певні ідеї, в більшості свої, але і ті, що з’явилися в групі. Тоді народжувалися досить цікаві, іронічні, дещо серйозні такі злобні соціумні тексти.

Щодо класичних українських поетів — Шевченка, Олеся, Самійленка, у Андрія з його вихованням у родині було своє ставлення до української поезії. І він приніс це, маючи вже якісь мелодійні основи, а ми просто не стали заважати і допомогли з аранжуванням, доповнили. А потім, я думаю, цей цикл буде записаний демо-касетах, умовно скажімо, для з початкової школи. Тоді діти краще знатимуть і розумітимуть поезію, коли вона гарно покладена на музику.

Щодо власних текстів пізніших, то в них іде синтез наших ідеологій, наших думок. Тексти Андрієві, бо йому це виконувати, він — обличчя групи.

Було пару вдалих спроб на вірші сучасних поетів : В.Цибулька «Попіл» та «Печальна жінка», але їх ми теж «пропускали» через своє бачення. Ми не група, яка робить банальний традиційний шлягер для когось. Це не в нашому стилі.

В.Б.: Ви могли б грати танцювальну музику, і швидко стати відомими. Але ваша музика для розум«, де кожна пісня несе певне психологічне навантаження, й не кожен її сприймає. Чому Ви вибрали саме цей шлях?

С.С.: Нам хочеться грати те, що подобається в більшості нам. Я від себе відповідаю, але думаю, що мене підтримає Славік і Андрій. Ми слухаємо багато музики, яку синтезуємо в собі і дивимося, що нам подобається, а що —ні. І до того, що зі світової музики нам подобається, ми додаємо щось своє і в цьому наша мистецька лінія, самобутність. І це є наше, тут, з України. Ми спілкуємося, ділимось цим. Аудиторія дійсно не завжди підготовлена —хоче чогось простішого, якійсь денс, якісь крики.

В.Б.: Розкажіть про творчі доробки групи.

В.М.: Ми маємо 3 альбоми: російськомовний «Падая вверх», другий — записаний на «Кобзі» «КОМУ ВНИЗ 90» і третій — «IN KASTUS» — збірка матеріалів за 5 років. В роботі знаходить альбом «IN KASTUS In Vivо», що був записаний на живому концерті 13 вересня 1997 року і маємо ще матеріали на п’ятий альбом орієнтовно на 1,5-2 години. В ньому будуть змішані нові пісні з поезією Андрія Середи+старі речі з «IN KASTUS».

В.Б.: Чи має група якийсь фан-клуб, куди прихильники групи могли і спілкуватися з вами?

С.С.: Останнім часом з’явилась така група людей, ініціаторами цього були хлопці Артем і Дмитро, вони знайшли нас через режисера Сергія Проскурою. Це не фан-клуб (це дурна назва взагалі), а скоріше ініціативна творча група не підтримки навіть, а подібних думок, ідей. Ми говоримо про те, що цікавить саму групу, вони пізнають нас.

Молодь змінюється, кожного року постає нова генерація і якщо ми не будемо говорити про себе, нас просто забудуть

В.Б: Чим Ви займаєтесь зараз?

С.С.: Останнім часом ми настільки сконцентровані на собі, що КОМУ ВНИЗ перетворюється в таку ідейну організацію, навіть клан, що має свою релігію, естетику, свою символіку, свої ідеї. КОМУ ВНИЗ поступово стає формальним угрупованням, яке робитиме щось прогресивне у цьому світі.

В.Б.: Що Ви хочете побажати українській патріотичні молоді?

С.С.: В житті є багато поганого, але і багато гарного. Від життя брати найкраще, синтезувати в собі добре. Наш знак означає, що в суспільстві пройти етап еволюції: щось погане. Слабке і м’яке відпаде, а те, що сильне, воно пробивається крізь камінь. Найсильнішим є внутрішньо енергетичний фактор. Слід виховуйте це в собі, не забувати, звідки ви, якщо ви справжні українці.

В.Б.: Дякую.

Інтерв’ю брав пл. скоб Василь Бучко

 

Надруковано: 2012.09.11 в 22:00