1997’03. Ми зростали на «Червоній Руті»

1997’03. Ми зростали на «Червоній Руті»

Час не стоїть на місці. Музика — це образ часу. Чим більш динамічно змінюється суспільство, тим активнішою є ротація стилів. Мода дик­тує кожен день щось нове. Чи с щось святе і незмінне на естраді, і чи варто шукати там речі, непідвладні плинові часу? Відповідь на просте питання про став­лення до творчості компози­тора Володимира Івасюка та про вплив його доробку на особистому рівні дають наші сучасники — артисти нині досить відомі, знамениті, а також — початківці. Саме за­питання викликало у людей живу реакцію, наче йдеться про щось дійсно актуальне. Я зрозумів: його пісні люблять і пам’ятають, його самого шанують і цінують.

Андрій Середа (КОМУ ВНИЗ)

Івасюк вплинув на мій світогляд і на свідо­містьтих людей, в яких я вчився. Моє ставлення є традиційним с точки зору українця. Власне ті виконавці, які співали його пісні є людьми поважними. Хочу наголосити, що творчість Івасюка — явище не вузьконаціональне. Дуже багато артистів за межами України зверталися й продовжують звертатись до нього. Неперевершене виконання його пісень належить співачці на ім’я Квітка Цісик. В Україні такого нема. Навіть ті артисти, що належать до так званої традиційної украінської естради незалежно від її примітивізації дуже шанобливо ставляться до Івасюка. Щодо мене, я думаю — творчість Івасюка е чистим джерелом і невичерпним.

1997’03. Ми зростали на «Червоній Руті»

Галаs, #03'1997

 

Надруковано: 2012.12.06 в 03:15 || Кількість переглядів сторінки: 87