1989.12.01. Що там, із Кому...?

Після переможного лауреатства № 1 на республіканському фестивалі сучастної української пісні та поп-музики «Червона рута» київський квінтет «Кому Вниз» вирушив до Умані, де в середині жовтня влаштовувалося свято древнього українського міста. Окрасами святкової концертної програми мали стати «національний уманський герой» Андрій Миколайчук (друге місце в категорії бардівської пісні «Червоної рути»), котрий виносить на люди низку поп-панківських хітів, та наш рідний, суворо-грандіозний козарлюга «Кому Вниз».

Якщо А.Миколайчук розвеселив публіку та організаторів, то київська група викликала діаметрально протилежну реакцію: хтось навіть пропонував негайно зателефонувати одразу за чотирма номерами — 01, 02, 03 і 04... Киянам не вдалося виступити за повною програмою.

Квінтет не особливо засмутився, а, повернувшись додому, засів за роботу: укотре «Кому Вниз» намагаються студійно записати дебютний альбом; здається, ось уже рік. Якщо з цим майже нічого неясно, то з іншим — трохи зрозуміліше. Групу за власним бажанням залищала її вірний і розпорядливий директор Катерина Судоргіна. Причина? Звичайна людська втома. За кілька тижнів Катерина встигла отримати пропозиції від 18 київських груп. Які шукають менеджера, і — всім відмовити. Молодець! Бо оце минулого тижня К.Судоргіна повернулася до виконання своїх попередніх обов’язків, готуючи трасу «Кому Вниз» до Дніпропетровська.

Олександр Чубатий, «Молода Гвардія», 1 грудня 1989 року